Лютеїну табл. сублінгв. 50мг №30

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. прогестерон у препараті лютеїну є синтетично отриманим гормоном жовтого тіла яєчника. у фізіологічних умовах зернистих клітинах жовтого тіла яєчника, в синцитії ворсинок плаценти приблизно на 14-18-му тижні вагітності, в пучковому і сітчастому шарах кори надниркових залоз, а також в цнс. до 55 мг на добу в 20-22-й день циклу і зменшується до 27-го дня циклу виділення прогестерону жовтим тілом відбувається пульсаційно. залозах, ЦНС та гіпофізі. Рецептор людини для прогестерону має дві ізоформи: PR-A та PR-B (PR-прогестерон) може виконувати роль як інгібітора, так і активатора транскрипції, що уможливлює різну тканинну дію. Найважливішими ефектами впливу прогестерону на репродуктивні органи є: полегшення овуляції шляхом протеолізу стінки граафової бульбашки; секреторні зміни ендометрію, що уможливлює імплантацію заплідненої яйцеклітини; гальмування надмірної гіпертрофії ендометрію під впливом естрогенів; циклічні зміни в епітелії маткових труб, шийки матки та піхви. Прогестерон діє синергічно з естрогенами на молочну залозу, стимулюючи зростання бульбашок залози та епітелію проток, а також беручи участь в експресії рецепторів, необхідних для лактації. Прогестерон - гормон, необхідний для виношування вагітності протягом усього її терміну: гальмує імунологічну відповідь матки на антигени плода, є субстратом для продукції гліко- та мінералокортикоїдів плода, ініціює пологи, усуває скорочувальну діяльність вагітної матки.

Іншими метаболічними ефектами дії прогестерону є: підвищення температури тіла, стимуляція дихання, зниження концентрації амінокислот у плазмі крові, підвищення концентрації глюкагону та зменшення вираженості гіпоглікемічної дії інсуліну, збільшення виділення кальцію та фосфору, антиандрогенна дія, що полягає у блокуванні активності 5-α-редуктази, яка перетворює тестостерон на дигідротестостерон, і рецепторів андрогенів, діуретичну дію шляхом блокування дії альдостерону в дистальних канальцях нефрону.

Попередником прогестерону є ХС, синтезований з ацетилкоензиму А (ацетил-КоА), а також походить з ЛПНГ (LDL). У внутрішній оболонці мітохондрій ХС під впливом ЛГ (лютропіну) перетворюється на прегненолон - безпосередній попередник прогестерону.

Фармакокінетика. Метаболізується прогестерон головним чином печінці (близько 90% гормону піддається ефекту першого проходження).Метаболіти у вигляді прегнандіолів та прегнанолів перетворюються на печінки на глюкуронати та сульфати. Метаболіти прогестерону, які виділяються через жовчовивідні шляхи, можуть далі змінюватися в реакціях редукції, дегідроксилювання, а також епімеризації. Метаболіти виводяться в основному через жовчовивідні та сечові шляхи. Метаболіти, які виводяться через жовчовивідні шляхи, можуть далі перетворюватися на печінку або виводитися з калом.

Близько 96-99% прогестерону зв'язується з білками плазми крові, близько 50-54% - з альбумінами і 43-48% - з транскортином (глобуліном, що зв'язує кортикостероїди CBG). Прогестерон добре всмоктується при прийомі під язик. Після сублінгвального прийому 100 мг прогестерону концентрація гормону в плазмі крові досягає максимального рівня приблизно через 1-4 год, а після прийому 200 мг - приблизно через 2-6 год. Т _½ , як і перорально), становить близько 6-7 год.

Після сублінгвального прийому 100 мг прогестерону концентрація гормону в плазмі підвищується в середньому до 13,5 нг/мл.

Вважається, що певна в середині лютеїнової фази циклу концентрація прогестерону, необхідна для секреторної зміни ендометрію, повинна становити близько 12–15 нг/мл. Однак найчастіше концентрація прогестерону в плазмі не корелює з гістологічним станом ендометрію. Щоб визначити недостатність лютеїнової фази, крім встановлення концентрації прогестерону в плазмі крові, необхідно підтвердити шляхом гістопатологічного дослідження запізнювання дозрівання ендометрію мінімум на 3 дні щодо вирахованого дня циклу. Істотно також скорочення тривалості лютеїнової фази до 10 днів.

Показання

Лікування ендогенного дефіциту прогестерону у формі порушень менструального циклу, вторинної аменореї, ановуляторних циклів, передменструального синдрому, функціональних маткових кровотеч. при штучному заплідненні, безплідності, пов'язаному з лютеїновою недостатністю, звичному викидні та загрозі мимовільного аборту при дефіциті прогестерону, недостатності жовтого тіла, вторинній аменореї, запобіганні гіпертрофії ендометрію у жінок, які приймають естрогени (наприклад, при замісній.

Застосування

Дози лютеїни в кожному випадку слід встановлювати індивідуально залежно від показань та терапевтичного ефекту.

При порушеннях менструального циклу та передменструальному синдромі застосовують по 50 мг прогестерону 3–4 рази на добу сублінгвально. Лікування триває 3-6 циклів поспіль.

Для профілактики гіпертрофії ендометрію (при ЗГТ) у поєднанні з естрогенами найчастіше застосовують по 50 мг прогестерону 3–4 рази на добу сублінгвально.При пролонгованих переривчастих схемах препарат застосовують під язик протягом останніх 12-14 днів 28-денного циклу.

При пролонгованих безперервних схемах прогестерон застосовують щодня без перерв.

Доза прогестерону повинна залежати від дози естрогенів так, щоб захистити ендометрій від проліферативної дії естрогенів.

При виконанні прогестеронової проби при вторинній аменореї прогестерон приймають у дозі по 50 мг 3-4 рази на добу сублінгвально. Менструація має з'явитись протягом 7–10 днів після закінчення лікування.

При лікуванні функціональних маткових кровотеч застосовують по 50 мг прогестерону 3-4 рази на добу сублінгвально з 15-го по 25-й день циклу. Лікування слід продовжувати 2-3 місяці поспіль.

При звичному невиношуванні та загрозі мимовільного аборту, ановуляторних та індукованих циклах застосовують по 100 мг прогестерону 3–4 рази на добу сублінгвально.

У разі звичного невиношування застосування прогестерону необхідно розпочати під час циклу, в якому запланована вагітність, або раніше (прегравідарна підготовка за 3–4 місяці). Лікування необхідно продовжувати безперервно приблизно до 18-20 тижні вагітності.

У програмах запліднення in vitro (екстракорпорального) застосовують по 100–150 мг прогестерону 3–4 рази на добу сублінгвально.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату. період годування груддю. підозрювана чи підтверджена неоплазія молочних залоз чи статевих органів. кровотеча із статевих шляхів невстановленого генезу. тяжкі порушення функції печінки. холестатична жовтяниця. синдром ротора і синдром кийку - джонсона. тромбоемболічна хвороба вен (тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії). наявні чи перенесені тромбоемболічні порушення артерій (стенокардія, інфаркт міокарда). викидні, а також наявність залишків після викидня в порожнині матки. порфірія, крововилив у мозок.

Побічні ефекти

При застосуванні лютеїни, що містить прогестерон, ідентичний ендогенному гормону, побічні ефекти виникали рідко, за винятком симптомів, що розвиваються у разі передозування.

Відзначали порушення з боку наступних систем та органів:

з боку ЦНС: сонливість, порушення концентрації уваги, відчуття страху, депресивні стани, головний біль та запаморочення, безсоння.

З боку репродуктивної системи: аномальні кровотечі з матки, дисменорея, кровомазання, аменорея, передменструальні симптоми, кровотечі, що перемежуються, мастодинія, зміни лібідо, дискомфорт у молочних залозах.

З боку шкіри та її придатків: почервоніння шкіри, вугри, алергічні реакції, кропив'янка, свербіж, алопеція, гірсутизм, анафілактичні реакції, хлоазма.

З боку травної системи: нудота, сухість у роті, кровотеча з ясен, холестатична жовтяниця, шлунково-кишкові порушення, блювання, діарея, запор.

З боку судинної системи: тромбози, венозна тромбоемболія, емболія легеневої артерії.

Інші порушення: затримка рідини, гіпертермія.

Прогестерон може спричинити коливання маси тіла.

Сонливість та/або минуще запаморочення виникають у разі супутньої гіпоестрогенії. Зниження дози або підвищення дози естрогену відразу усуває ці явища, не знижуючи терапевтичного ефекту.

Якщо курс лікування починається на початку місячного циклу, до 15-го дня, можуть відзначати скорочення циклу або кровотечі.

Особливі вказівки

До початку лікування необхідно провести гінекологічне обстеження та пальпацію молочних залоз. у разі маткових кровотеч до початку лікування слід провести діагностику з метою унеможливлення органічної причини кровотечі. пацієнтки, у яких у минулому відзначали депресію, повинні бути під особливим наглядом, оскільки прогестерон може викликати посилення депресії. у разі розвитку вираженої депресії слід відмінити препарат.

Застосування препарату у пацієнток передменопаузального віку може приховати початок менопаузи.

При тяжкому порушенні функції печінки застосовувати препарат не слід. Пацієнтки із захворюваннями печінки повинні перебувати під наглядом лікаря під час лікування Лютеїною у формі сублінгвальних таблеток.

У осіб із цукровим діабетом або порушенням толерантності до глюкози прогестерон може знижувати толерантність до глюкози. Лютеїна не має протизаплідної дії. У разі застосування прогестерону з інших причин, не пов'язаних із безпліддям, слід одночасно застосовувати контрацептивні засоби. Потрібно попередити пацієнток про необхідність обов'язково інформувати лікаря при виявленні будь-яких змін у молочній залозі.

Особливо обережно застосовують у пацієнток після перенесених тромбоемболічних порушень: наявних або перенесених артеріальних або венозних тромбоемболічних порушень, включаючи тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболію легеневої артерії, стенокардію, інфаркт міокарда.

Якщо курс лікування починається на початку місячного циклу, можуть відзначати скорочення циклу або кровотечу.

У разі маткових кровотеч не призначати препарат без уточнення причини, зокрема при обстеженні ендометрію.

З обережністю слід застосовувати у пацієнток із затримкою рідини (наприклад АГ, захворювання серцево-судинної системи, нирок, епілепсія, мігрень, бронхіальна астма), цукровим діабетом, фоточутливістю.

Перед призначенням препарату слід ретельно обстежити пацієнток з наявністю новоутворень у сімейному анамнезі та з рецидивуючим холестазом або постійним відчуттям свербежу у період вагітності, порушенням функції печінки, серцевою або нирковою недостатністю, фіброцистною мастопатією, епілепсією, БА. цукровим діабетом, розсіяним склерозом, системним червоним вовчаком.

Через ризик розвитку тромбоемболічних та метаболічних ускладнень, який не можна повністю виключити, слід припинити прийом препарату при виникненні:

• зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах , судинні ураження сітківки, птоз, набряк диска зорового нерва;
• тромбоемболічних венозних або тромботичних ускладнень, незалежно від ділянки ураження;
• вираженого головного болю, мігрені.

У разі появи аменореї в процесі лікування слід підтвердити або виключити вагітність, яка може спричинити аменорею.

Більше половини ранніх мимовільних абортів викликано генетичними ускладненнями. До того ж інфекційні прояви та механічні порушення можуть бути причиною ранніх абортів; єдиним обгрунтуванням призначення прогестерону у разі була б затримка вигнання мертвого плода. Отже, призначення прогестерону за рекомендацією лікаря має бути передбачене для випадків, коли секреція прогестерону є недостатньою.

Перед початком лікування пацієнт повинен пройти ретельне медичне та гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньопіхвове та мамологічне обстеження, мазок Папаніколау, з урахуванням даних анамнезу, протипоказань та запобіжних заходів при застосуванні. Під час лікування рекомендується проходити регулярні огляди лікаря.

У жінок, які отримують ЗГТ, слід ретельно оцінити співвідношення ризик/користування, пов'язане з терапією.

У пацієнток з постменопаузальними симптомами, які отримують або отримували ЗГТ, існує слабке або помірне підвищення ймовірності діагностування раку молочної залози. Це може бути пов'язане з ранньою діагностикою або фактичною користю ЗГТ, а також їх комбінацією. Ризик виникнення раку молочної залози зростає із збільшенням тривалості лікування та відновлюється до початкових значень через 5 років після припинення прийому ЗГТ. Рак молочної залози, який діагностують у пацієнток, які отримують або нещодавно отримували ЗГТ, менш інвазивний, ніж такий, що виникає у жінок, які не отримували ЗГТ. Лікар повинен обговорити вищу ймовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтками, які отримуватимуть довгострокову гормональну терапію, оцінюючи переваги ЗГТ.

Препарат не можна приймати з їжею. Препарат рекомендується приймати перед сном. Одночасне вживання їжі підвищує біодоступність препарату.

Лютеїну містить лактозу, тому не слід застосовувати препарат у пацієнтів зі спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази (типу Lapp) або синдромом порушення всмоктування глюкози-галактози.

Період вагітності та годування груддю. Препарат Лютеїну можна застосовувати у І триместр вагітності. Існують дані про можливий ризик розвитку гіпоспадії при застосуванні прогестагенів у період вагітності для профілактики звичного викидня або загрози викидня на тлі лютеїнової недостатності, про що повинна бути поінформована пацієнтка.

Прогестерон проникає у грудне молоко, тому застосування препарату в період годування груддю протипоказане.

Діти. Не рекомендується застосовувати у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Спеціальних досліджень впливу прогестерону на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводили, але враховуючи, що при застосуванні прогестерону в поодиноких випадках можливі запаморочення, сонливість, порушення концентрації уваги, про це має бути попереджений водій чи оператор, який працює з механізмами. Застосування таблеток перед сном дозволяє уникнути цих небажаних ефектів.

Взаємодія

Метаболізм прогестерону може прискоритися при одночасному застосуванні речовин, що посилюють активність ферменту цитохрому р450, таких як протиепілептичні, антибактеріальні засоби, збори лікарських рослин. у дослідженнях in vitro виявлено, що лікарські засоби, які знижують активність цитохрому р450 (наприклад, кетоконазол), можуть уповільнювати метаболізм прогестерону. клінічне значення цієї взаємодії невідоме. застосування прогестерону може підвищувати концентрацію циклоспорину у плазмі крові.

Деякі антибіотики (наприклад ампіцилін, тетрацикліни) можуть викликати зміни кишкової мікрофлори, наслідком чого є зміна печінкового стероїдного циклу.

Потужні індуктори печінкових ферментів, а саме барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, невірапін, ефавіренц, карбамазепін, викликають підвищений метаболізм на печінковому. Ритонавір і нелфінавір відомі як сильні інгібітори цитохрому, демонструють фермент-індукуючі властивості при одночасному застосуванні зі стероїдними гормонами.

Всі прогестини можуть знижувати толерантність до глюкози, що може вимагати підвищення добової дози інсуліну та інших протидіабетичних засобів у хворих на цукровий діабет.

Біодоступність прогестерону може бути знижена через куріння та збільшена при вживанні алкоголю.

Не підтверджено взаємодії прогестерону з іншими лікарськими засобами,які мали клінічне значення.

Передозування

Симптоми передозування можуть проявлятися симптоматикою побічних реакцій, у тому числі сонливістю, запамороченням, ейфорією, дисменореєю, зменшенням тривалості менструального циклу, метрорагією, депресією.

У деяких осіб звичайна доза може виявитися надмірною через існуючу або вторинну нестабільну ендогенну секрецію прогестерону, підвищену чутливість до препарату або дуже низький супутній рівень естрадіолу в крові. У таких випадках достатньо:

• знизити дозу прогестерону або призначати прийом прогестерону ввечері перед сном протягом 10 днів за цикл при сонливості або транзиторному запамороченні;
• перенести початок лікування на пізніший термін у циклі (наприклад на 19-ту добу замість 17-ї) у разі його скорочення або кров'янистих виділень;
• перевірити, чи достатній рівень естрадіолу у пацієнтки, яка одержує ЗГТ у пременопаузальний період.

Лікування: симптоми, як правило, зникають самостійно після відміни препарату.

У разі передозування слід припинити прийом препарату та застосувати симптоматичне лікування.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.