Октреотид-МБ р-р д/ін. 0,1мг/мл амп. 1мл №5

Розчин для ін'єкцій «Октреотид-МБ» застосовується при показаннях, які вказані нижче.) Акромегалія, для контролю основних проявів захворювання та зниження рівня гормону росту (ГР) та інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) у плазмі крові у разі, коли відсутній достатній ефект хірургічного лікування та променевої терапії. лікування хворих на акромегалію, які відмовилися від операції або мають протипоказання до неї, а також для короткочасного лікування в проміжках між курсами променевої терапії доти, доки повністю не розвинеться її ефект. Полегшення симптомів, пов'язаних з ендокринними пухлинами травного тракту та підшлункової залози:

• карциноїдні пухлини з наявністю карциноїдного синдрому; гастринома/синдром Золлінгера-Еллісона, зазвичай у поєднанні з антагоністами Н2-рецепторів або інгібіторами протонного насоса;
• інсуліномі (для контролю гіпоглікемії в передопераційному періоді, а також для підтримуючої терапії);
• соматолібериноми (пухлини, що характеризуються гіперпродукцією рилізинг-фактору гормону росту).

«Октреотид-МБ» не є протипухлинним препаратом, тому його застосування не може сприяти лікуванню цієї категорії хворих.

Профілактика ускладнень після операцій на підшлунковій залозі.

Припинення кровотеч та профілактика рецидивів кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу у хворих на цироз печінки (у комбінації зі специфічними лікувальними заходами, наприклад, з ендоскопічною склерозуючою терапією).

Склад

Діюча речовина - octreotide (1 мл розчину містить октреотиду ацетат еквівалентно октреотиду 0,1 мг).

Допоміжні речовини: маніт (Е 421), кислота молочна, гідрокарбонат натрію, вода для ін'єкцій.

Протипоказання

Відома підвищена чутливість до октреотиду або інших компонентів препарату.

Спосіб застосування

При акромегалії спочатку препарат вводять по 0,05-0,1 мг підшкірно кожні 8 або 12 годин. Надалі підбір дози повинен ґрунтуватися на щомісячних визначеннях концентрації гормону росту (ГР) та інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) у крові, аналізі клінічних симптомів та переносимості препарату (цільові концентрації гормонів у крові становлять: ГР – менше 2,5 нг/ мл, ІФР-перших межах норми). Більшість хворих оптимальна добова доза становить 0,3 мг. Максимальна добова доза становить 1,5 мг на добу,яку не слід перевищувати. У пацієнтів, які отримують стабільну дозу октреотиду, визначати концентрації ГР та ІФР-1 потрібно кожні 6 місяців. Якщо протягом 3-х місяців лікування препаратом «Октреотид-МБ» не відзначається достатнього зниження рівня ГР та покращення клінічної картини захворювання, терапію слід припинити.

При ендокринних пухлинах ШКТ та підшлункової залози препарат вводять підшкірно у початковій дозі 0,05 мг 1-2 рази на добу. Надалі, залежно від досягнутого клінічного ефекту, а також впливу на рівні гормонів, що продукуються пухлиною (у разі карциноїдних пухлин - впливу на виділення 5-гідроксиіндолоцтової кислоти з сечею), та переносимості, дозу можна поступово збільшити до 0,1-0 2 мг 3 десь у добу. У виняткових випадках можуть знадобитися вищі дози. Дози препарату, що підтримують, слід підбирати індивідуально. Якщо протягом одного тижня лікування препаратом «Октреотид-МБ» у максимально переносимій дозі поліпшення не настає, терапію слід припинити.

Для профілактики ускладнень після операцій на підшлунковій залозі препарат вводять підшкірно по 0,1 мг 3 рази на добу протягом 7-ми послідовних днів, починаючи з дня операції (мінімум за 1 годину до лапаротомії).

При кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу вводять препарат у дозі 25 мкг/год шляхом безперервної інфузії протягом 5 днів. Октреотид-МБ можна розводити 0,9% розчином натрію хлориду. У пацієнтів з цирозом та кровотечами з варикозно розширених вен шлунка та стравоходу була відзначена хороша сприйнятливість до октреотиду при отриманні стабільної дози препарату до 50 мкг/год у вигляді безперервної інфузії протягом 5 днів.

Особливості застосування

Вагітні

Як запобіжний засіб бажано уникати застосування октреотиду під час вагітності.

Забороняється годувати грудьми під час лікування репаратом «Октреотид-МБ».

Невідомо, чи впливає октреотид на фертильність людини.

Діти

Дітям застосування цього препарату протипоказане через відсутність клінічного досвіду.

Водії

«Октреотид-МБ» не має або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Пацієнтам слід рекомендувати виявляти обережність при керуванні автомобілем або при роботі з іншими механізмами, якщо вони відчувають запаморочення, астенію/підвищену стомлюваність або біль голови під час лікування октреотидом.

Передозування

Відомо про обмежену кількість випадкового передозування октреотидом дорослих та дітей. У дорослих дози були в діапазоні 2400-6000 мкг/добу при введенні шляхом безперервної інфузії (100-250 мкг/год) або підшкірно (1500 мкг 3 рази на добу). Повідомлялося про такі побічні явища:аритмія, артеріальна гіпотензія, зупинка серця, гіпоксія головного мозку, панкреатит, стеатоз печінки, діарея, слабкість, сонливість, втрата маси тіла, гепатомегалія та молочний ацидоз.

У дітей дози октреотиду становили 50-3000 мкг/добу та вводилися шляхом безперервної інфузії (2,1-500 мкг/год) або підшкірно (50-100 мкг). Єдиним небажаним явищем була легка гіперглікемія.

У пацієнтів з раком, які отримували дози октреотиду 3000-30000 мкг/добу у вигляді розділених доз підшкірно, непередбачені небажані явища не спостерігалися.

Лікування: симптоматична терапія.

Побічні ефекти

До найчастіших побічних реакцій при лікуванні октреотидом відносяться порушення з боку травного тракту, нервової системи, печінки та жовчного міхура, метаболізму та трофіки. Побічними реакціями, про які найчастіше повідомляли під час проведення клінічних досліджень октреотиду, були: діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, головний біль, холелітіаз, гіперглікемія та запор. До інших побічних реакцій, про які часто повідомляли, належали: запаморочення, локальний біль, жовчні конкременти, дисфункція щитовидної залози (наприклад, знижений рівень тиреостимулюючого гормону, знижений рівень загального T4 та знижений рівень вільного T4), рідкий стілець, порушена толерантність до глюко , астенія та гіпоглікемія.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2°С до 8°С, у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 5 років.

Під час використання ампули можна тримати при кімнатній температурі до 2-х тижнів.