Ліра р-р оральн. 100мг/мл фл. 30мл

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджує . цитиколін покращує функціонування таких мембранних механізмів, як іонні насоси і рецептори, без регуляції яких неможливе нормальне проведення нервових імпульсів. , що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (A1, A2, C та D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем та зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає нейронний запас енергії, інгібує апоптоз, що покращує холінергічну передачу.

Експериментально доведено, що цитиколін також має профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно збільшує показники функціонального одужання у пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу, що збігається із уповільненням зростання ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації. У пацієнтів з черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення та зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін підвищує рівень уваги та свідомості, сприяє зменшенню проявів амнезії, когнітивних та інших неврологічних розладів, пов'язаних з ішемією головного мозку.

Фармакокінетика. Цитиколін добре абсорбується після перорального, внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення. Рівень холіну в плазмі значно підвищується після введення вищезазначеними шляхами. Абсорбція після перорального введення практично повна, а біодоступність практично така сама, як і при внутрішньовенному застосуванні.

Залежно від шляху введення препарат метаболізується в кишечнику, печінці до холіну та цитидину. Після введення цитиколін широко розподіляється у структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину в цитидинові нуклеотиди та нуклеїнові кислоти. Досягши головного мозку, цитиколін вбудовується в клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, беручи участь у побудові фракції фосфоліпідів.

Тільки невелика кількість дози виводиться із сечею та калом (менше 3%). Приблизно 12% дози виводиться з видихуваним CO ₂. В екскреції препарату з сечею виділяють дві фази: перша фаза - приблизно 36 год, в якій швидкість екскреції швидко знижується, і друга фаза, в якій швидкість екскреції знижується набагато повільніше.Така ж фазність спостерігається при екскреції з CO ₂ : швидкість екскреції видихуваного CO ₂ швидко знижується приблизно через 15 год, потім вона знижується набагато повільніше.

Показання

Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень та наслідків порушень мозкового кровообігу; черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки; когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних та дегенеративних церебральних розладів.

Застосування

Всередину. рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг (5 мл) до 2000 мг (20 мл) на добу, які розподіляють на 2–3 прийоми. приймати незалежно від вживання їжі.

Необхідну кількість розчину набирають у шприц-дозатор і змішують з невеликою кількістю води, приймають за допомогою шприца-дозатора. Необхідно промивати шприц-дозатор водою після кожного застосування.

Дози препарату та термін лікування залежать від тяжкості ураження мозку та встановлюються лікарем індивідуально. Мінімальний рекомендований термін лікування - 45 діб.

Пацієнтам похилого віку не потрібна корекція дози.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Побічні ефекти

Побічні реакції виникають дуже рідко (1/10 000), включаючи поодинокі випадки.

Психічні порушення: галюцинації.

З боку нервової системи: сильний головний біль, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея.

Загальні порушення: озноб, набряк, алергічні реакції, у тому числі: висипання, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Особливості застосування

Препарат містить барвник понсо 4r, який може викликати алергічні реакції, астматичний напад, особливо у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти. пацієнтам зі спадковими порушеннями толерантності до фруктози не слід приймати ліру, розчин для перорального застосування, оскільки препарат містить сорбіт. метилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, що містяться у складі препарату, можуть викликати алергічні реакції (зазвичай уповільненого типу).

Цей лікарський засіб містить 1,2 ммоль натрію в 5 мл препарату. Слід бути обережними при застосуванні у пацієнтів, які дотримуються натрій-контрольованої дієти.

Застосування у період вагітності та годування груддю.Немає достатніх даних щодо застосування Ліри у вагітних.

Дані щодо екскреції цитиколіну в грудне молоко та його дії на плід відсутні. У період вагітності та годування груддю препарат призначають лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Діти. Досвід застосування препарату в дітей віком обмежений.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. В окремих випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія

Не слід застосовувати препарат одночасно з препаратами, що містять меклофеноксат. посилює ефект леводопи.

Передозування

Випадки передозування не описані.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. не заморожувати та не охолоджувати.