Гепарин-Індар р-р д/ін. 5000 МО/мл фл. 5мл №1

Гепарин-Індар – антитромботичний засіб. Група гепарину.

Показання до застосування

• профілактика та лікування тромбоемболічних захворювань та їх ускладнень (гострий коронарний синдром, тромбози та емболії магістральних вен та артерій, судин мозку, очей, I фаза синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання, постійна форма );
• попередження післяопераційних венозних тромбозів та емболій легеневої артерії (у режимі низького дозування) у пацієнтів, які перенесли хірургічні втручання, або у тих, хто з інших причин має ризик розвитку тромбоемболічної хвороби; > попередження згортання крові при лабораторних дослідженнях, діалізі, екстракорпоральному кровообігу, операціях на серці та судинах, прямому переливанні крові.
• 1 мл ін'єкційного розчину містить 5000 МО гепарину натрію;
• допоміжні речовини: спирт бензиловий, натрію хлорид, вода для ін'єкцій.

Протипоказання

Підвищена чутливість до гепарину та/або спирту бензилового, гемофілія, геморагічні діатези, підозра на гепариніндуковану імунну тромбоцитопенію, виразкова хвороба шлунка та дванадцятиперта , цироз печінки, , менструація, нещодавно проведені хірургічні втручання, особливо нейрохірургічні та офтальмологічні, виразковий коліт, злоякісні новоутворення, геморагічний інсульт (перші 2–3 доби), черепно-мозкові травми, ретинопатія, туберкульоз, крововилив; енцефаломаляція; геморагічний панкреонекроз; кровотечі будь-якої локалізації (відкрита виразка шлунка, внутрішньочерепна кровотеча), за винятком геморагії, що виникла на ґрунті емболічного інфаркту легень (кровохаркання) або нирок (гематурія); повторні кровотечі в анамнезі незалежно від локалізації; підвищення проникності судин (наприклад, при хворобі Верльгофа); стан шоку; загрозливий аборт.

Гепарин не можна застосовувати: пацієнтам, які вживали високі дози алкоголю; у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій; при гострих та хронічних лейкозах; апластичних та гіпопластичних анеміях; при гострій аневризмі серця та аорті; при проведенні операцій на головному чи спинному мозку, очному яблуку, вухах; після проведення хірургічних операцій на ділянках, де розвиток кровотечі є небезпечним для життя пацієнта; при цукровому діабеті; при проведенні епідуральної анестезії під час пологів. Пацієнтам, яким застосовують гепарин з лікувальною метою, при проведенні планових хірургічних операцій протипоказана провідникова анестезія,оскільки застосування гепарину в окремих випадках може викликати епідуральні або спинномозкові гематоми, внаслідок чого може розвинутися тривалий або незворотний параліч.

Побічні реакції

До найбільш поширених побічних реакцій відносяться крововиливи, підвищення рівня печінкових ферментів, оборотна тромбоцитопенія та різні дерматологічні порушення. Також повідомлялося про поодинокі випадки генералізованих алергічних реакцій, некрозу шкіри та приапізму.

З боку системи крові: тромбоцитопенія І типу; ІІ типу; епідуральні та спинномозкові гематоми.

Психічні порушення депресії.

З боку нервової системи: головний біль.

Спосіб застосування

Гепарин-Індар призначати у вигляді струминних або переривчастих внутрішньовенних або підшкірних ін'єкцій. Перед призначенням препарату слід визначити час зсідання крові, тромбіновий та активований парціальний тромбопластиновий час, кількість тромбоцитів. Для розведення гепарину використовувати лише 0,9% розчин хлориду натрію.

Дорослим при гострому тромбозі лікування починати з внутрішньовенного введення 10000–15000 МО препарату Гепарин-Індар під контролем згортання венозної крові, тромбінового та активованого парціального тромбопластинового часу. Після цього по 5000-10000 МО препарату Гепарин-Індар вводити внутрішньовенно кожні 4-6 годин. При цьому адекватною вважається доза, при якій час зсідання крові подовжується в 2,5-3 рази, а активований парціальний тромбопластиновий час - в 1,5-2 рази.

Для профілактики гострого тромбозу Гепарин-Індар вводити підшкірно по 5000 МО кожні 6–8 годин. При першій фазі синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) у дорослих гепарин призначають підшкірно тривало у добовій дозі 2500–5000 МО під контролем тромбінового часу. За 1-2 дні до відміни препарату Гепарин-Індар добову дозу поступово знижувати.

Під час операції на відкритому серці з підключенням апарату екстракорпорального кровообігу пацієнтам вводити Гепарин-Індар у початковій дозі не менше 150 МО на 1 кг маси тіла. Коли процедура триває менше 60 хвилин, призначати дозу 300 МО/кг, а коли процедура триває більше 60 хвилин, призначати 400 МО/кг.

З профілактичною метою Гепарин-Індар вводити підшкірно в дозі 5000 МО за 2 години до операції, потім по 5000 МО кожні 6-8 годин протягом 7 днів.

Особливості застосування

Застосування у період вагітності або годування груддю

Гепарин не протипоказаний при вагітності. Препарат не проникає крізь плаценту. Хоча гепарин не проникає в грудне молоко, призначення його годуючим грудьми, в окремих випадках викликало швидкий (протягом 2-4 тижнів) розвиток остеопорозу та пошкодження хребта.Доцільність застосування препарату вирішується індивідуально, з урахуванням співвідношення користі для вагітної/ризик для плода.

Діти

Препарат застосовувати дітям відповідно до маси тіла. Не застосовувати недоношеним дітям чи новонародженим. Можливий розвиток алергічних реакцій, у тому числі токсичних, у дітей віком до 3 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає даних про вплив гепарину на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Передозування

При передозуванні можливе виникнення кровотеч. При незначних кровотечах може бути достатньо зменшення дози або тимчасове припинення його введення. При значних кровотечах терміново відмінити введення гепарину та призначити антидот – 1% розчин сульфату протаміну (вводити повільно внутрішньовенно) з розрахунку, що 1 мг сульфату протаміну нейтралізує 85 МО гепарину.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.