Дорзитім кап. оч. розчин фл. 5мл

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. до складу лікарського засобу входять дві діючі речовини: дорзоламіду гідрохлорид і тимололу малеат. кожен з цих компонентів знижує підвищений внутрішньоочний тиск шляхом зменшення секреції внутрішньоочної рідини, але внаслідок різного механізму дії

Дорзоламіду гідрохлорид є потужним інгібітором карбоангідрази II типу. іонів, що, у свою чергу, призводить до зниження транспорту натрію та рідини

Тімолол малеат є неселективним блокатором бета-адренергічних рецепторів. Флуориметричні та тонографічні дослідження свідчать, що ефект тимололу обумовлений зменшенням секреції гуморальної рідини. Крім того, тимолол може посилювати відтік вологи.

Поєднання дій двох компонентів призводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску, ніж монотерапія цими препаратами.

Після місцевого застосування Дорзитім знижує внутрішньоочний тиск незалежно від того, чи пов'язане його підвищення з глаукомою. Підвищений внутрішньоочний тиск відіграє значну роль у патогенезі ушкодження зорового нерва та втрати полів зору при глаукомі.

Дорзитім знижує внутрішньоочний тиск без розвитку характерних для міотичних засобів побічних ефектів, таких як нічна сліпота, спазм акомодації, звуження зіниці.

Фармакокінетика. Дорзоламід гідрохлорид. При місцевому застосуванні дорзоламід проникає у системний кровотік. При тривалому застосуванні дорзоламід накопичується в еритроцитах через зв'язування з карбоангідразою II типу, підтримуючи дуже низькі концентрації вільного препарату в плазмі крові. Внаслідок метаболізму дорзоламід утворює єдиний N-дезетильний метаболіт, який менш виражено блокує карбоангідразу II типу порівняно з його первісною формою, але також інгібує карбоангідразу І типу менш активний ізоензим. Метаболіт також накопичується в еритроцитах, де зв'язується переважно з карбоангідразою І типу. Приблизно 33% дорзоламіду пов'язують із білками плазми крові. Дорзоламід виводиться із сечею у незміненому вигляді та у вигляді метаболіту. Після відміни застосування лікарського засобу дорзоламід виводиться нелінійно з еритроцитів, характеризується початковим швидким зниженням концентрації та наступною фазою повільного виведення з Т _½ близько 4 міс.

Тимолола малеат. Після місцевого застосування тимолол абсорбується системно.Системна експозиція тимололу визначалася після місцевого застосування офтальмологічного розчину 0,5% 2 рази на добу. C _max у плазмі крові після застосування ранкової дози становила 0,46 нг/мл, а після застосування вечірньої дози – 0,35 нг/мл.

Показання

Підвищений внутрішньоочний тиск у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або псевдоексфоліативною глаукомою, коли місцеве застосування одних лише блокаторів бета-адренорецепторів є недостатнім.

Застосування

Дорзитім призначають по 1 краплі в кон'юнктивальний мішок 2 рази на добу.

1. Перед першим застосуванням лікарського засобу необхідно переконатися, що кришечка не пошкоджена.

2. Щоб відкрити флакон, відкрутіть кришку, повертаючи її проти годинникової стрілки.

3. Нахилити голову назад і відтягнути нижню повіку вниз для появи простору між віком та оком.

4. Перевернути флакон догори дном і акуратно натиснути великим і вказівним пальцями на стінки флакона, доки одна крапля не впаде у простір між віком та оком.

Не торкатися поверхні очей або повік наконечником флакона.

При неправильному використанні флакон може інфікуватися і стати причиною серйозних інфекційних ушкоджень очей з подальшою втратою зору.

5. Повторити пункти 3 і 4 для обох очей, якщо це наказано лікарем.

6. Закрити флакон кришкою, щільно її закрутити. Не натискати на кришку дуже сильно, оскільки можна пошкодити флакон чи кришку.

Лікарський засіб можна застосовувати протягом тривалого часу. Відомо, що у пацієнтів після початкової стабілізації внутрішньоочного тиску не спостерігалося значних змін середнього показника тиску, які свідчили б про зниження чутливості до препарату.

Протипоказання

Підвищена чутливість до однієї або обох діючих речовин або до будь-якого з допоміжних компонентів лікарського засобу; захворювання респіраторного тракту, у тому числі ба та важкі хобл; синусова брадикардія, антріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня, виражена серцева недостатність, кардіогенний шок; тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну 30 мл/хв) або гіперхлоремічний ацидоз; період вагітності та годування груддю, дитячий вік.

Побічні ефекти

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: тимололу малеат, краплі очні: системний червоний вовчак.

З боку нервової системи: дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: головний біль*; запаморочення*, парестезія*; тимололу малеат, краплі очні: біль голови; запаморочення*, депресія*; безсоння*, нічні кошмари*, втрата пам'яті, парестезія*,посилення симптомів міастенії гравіс, ослаблення лібідо, інсульт.

З боку органу зору: Дорзитім: печіння та поколювання; кон'юнктивальна ін'єкція, нечіткість зору, ерозія рогівки, відчуття сверблячки в оці, сльозотеча; дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: запалення повік*, подразнення повік*; іридоцикліт *; подразнення ока, включаючи почервоніння*, біль у оці*, лущення повік*, тимчасова міопія (зникає після припинення лікування), набряк рогівки*, зниження очного тиску*, відшарування судинної оболонки ока (з наступною операцією, що фільтрує)*; тимололу малеат, краплі очні: симптоми подразнення очей, у тому числі блефарит, кератит, зниження чутливості рогівки, сухість слизової ока; порушення зору, включаючи зміни рефракції (у деяких випадках – через скасування міотичних засобів)*; птоз, диплопія, відшарування судинної оболонки ока (з наступною операцією, що фільтрує)*.

З боку органу слуху: тимололу малеат, краплі очні: дзвін у вухах*.

З боку серцево-судинної системи: тимололу малеат, краплі очні: брадикардія*, синкопе*; артеріальна гіпотензія*, біль у грудній клітині*, пальпітація*, набряки*, аритмія*, застійна серцева недостатність*, блокада серця*, зупинка серця*, ішемія головного мозку, переміжна кульгавість, феномен Рейно*, відчуття холоду в кистях та стопах* .

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Дорзитім: синусит; задишка, дихальна недостатність, риніт; дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: носова кровотеча*; тимололу малеат, краплі очні: задишка*; бронхоспазм (переважно у пацієнтів із вже існуючим бронхоспастичним захворюванням)*, кашель*.

З боку травної системи: Дорзитім: зміна смакових відчуттів; дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: нудота*; подразнення у горлі, сухість у роті*; тимололу малеат, краплі очні: нудота*, диспепсія*; діарея, сухість у роті*.

З боку шкіри: Дорзитім: контактний дерматит; дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: висипання*; тимололу малеат, краплі очні: алопеція*, псоріатичний висип або загострення псоріазу*.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: Дорзитім: уролітіаз.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: тимололу малеат, краплі очні: хвороба Пейроні*.

Порушення загального стану та порушення, пов'язані зі способом застосування лікарського засобу. Дорзитім: симптоми алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, свербіж, висипання, анафілаксію, бронхоспазм; дорзоламіду гідрохлорид, краплі очні: астенія/слабкість*.

*Побічні реакції, які спостерігалися також при застосуванні Дорзитіму.

Лабораторні показники. Застосування препарату не супроводжувалося значними порушеннями електролітного балансу.

Особливості застосування

Перед застосуванням лікарського засобу необхідно ретельно вимити руки.

Реакції з боку серцево-судинної та дихальної системи. Як і інші препарати місцевої дії, Дорзитім може абсорбуватись системно. Оскільки тимолол є блокатором бета-адренорецепторів, можливий розвиток побічних реакцій, що виникають при системному застосуванні таких препаратів, включаючи погіршення перебігу стенокардії Принцметалу, тяжкі порушення центрального та периферичного кровообігу, а також гіпотензію. При серцевій недостатності необхідно проводити відповідний моніторинг перед призначенням лікарського засобу Дорзитім. Слід спостерігати пацієнтів із тяжкими захворюваннями серця в анамнезі щодо появи симптомів серцевої недостатності, а також перевіряти показники пульсу. Повідомлялося про розвиток реакцій з боку дихальної системи та серця, включаючи смерть внаслідок бронхоспазму та рідко – смерть внаслідок серцевої недостатності після застосування тимололу малеату.

Порушення функції печінки. Оскільки немає даних про застосування лікарського засобу у пацієнтів із порушенням функції печінки, слід з обережністю призначати препарат.

Імунологічні реакції та реакції гіперчутливості. Як і інші лікарські засоби місцевої дії, Дорзитім може абсорбуватись системно. Дорзоламід, як і сульфонаміди, містить сульфонамідну групу, тому можливий розвиток побічних реакцій, які спостерігаються при системному застосуванні сульфонамідних препаратів. З появою ознак серйозних реакцій чи реакцій гіперчутливості слід припинити застосування лікарського засобу.

При застосуванні лікарського засобу спостерігалися місцеві побічні реакції з боку органу зору, які подібні до реакцій при застосуванні дорзоламіду гідрохлориду. При розвитку таких реакцій слід розглянути питання скасування Дорзитіма.

Пацієнти з атопією або анафілактичною реакцією на численні алергени в анамнезі при застосуванні бета-адреноблокаторів можуть бути більш чутливими до таких алергенів при випадковому, діагностичному або терапевтичному повторному контакті. Для таких пацієнтів звичайні дози епінефрину для усунення алергічних реакцій можуть бути неефективними.

Припинення лікування. Як і при застосуванні бета-адреноблокаторів системної дії, слід поступово припиняти застосування офтальмологічного тимололу при необхідності відміни лікарського засобу пацієнтам з ІХС.

Додаткові ефекти блокаторів бета-адренорецепторів. Застосування блокаторів бета-адренорецепторів може маскувати певні симптоми гіпоглікемії у пацієнтів із цукровим діабетом або гіпоглікемією, а також симптоми гіпертиреозу.Раптове припинення застосування блокаторів бета-адренорецепторів може спричинити погіршення симптоматики. Лікування бета-адреноблокаторами може загострювати симптоматику при міастенії гравіс.

Додаткові ефекти інгібування карбоангідрази. Застосування інгібіторів карбоангідрази пов'язують з розвитком уролітіазу внаслідок порушень кислотно-основного балансу, особливо у пацієнтів із сечокам'яною хворобою в анамнезі. Хоча порушень кислотно-основного балансу при застосуванні Дорзитіму не спостерігалося, рідко повідомлялося про розвиток уролітіазу. Оскільки інгібітор карбоангідрази при місцевому застосуванні абсорбується системно, пацієнти з сечокам'яною хворобою в анамнезі можуть мати більш високий ризик розвитку уролітіазу при застосуванні лікарського засобу Дорзитім.

Інші особливості. Лікування пацієнтів із гострою відкритокутовою глаукомою потребує застосування інших терапевтичних засобів додатково до препаратів, що знижують очний тиск.

Застосування лікарського засобу Дорзитім у пацієнтів із гострою відкритокутовою глаукомою не вивчалося.

При застосуванні дорзоламіду повідомлялося про виникнення набряку рогівки та необоротну декомпенсацію захворювань рогівки у пацієнтів з вже існуючими хронічними патологіями рогівки та/або внутрішньоочним оперативним втручанням в анамнезі. Дорзоламід для місцевого застосування слід призначати обережно у цих пацієнтів.

Про розвиток відшарування судинної оболонки ока, що супроводжувалося окулярною гіпотонією, повідомлялося після проведення фільтраційних процедур із призначенням лікування водними супресантами.

Використання контактних лінз. До складу лікарського засобу входить бензалконію хлорид, який може спричинити подразнення очей. Слід зняти контактні лінзи перед закопуванням лікарського засобу та надягати через щонайменше 15 хв після застосування препарату. Відомо, що бензалконію хлорид може змінювати колір м'яких контактних лінз.

Як і при застосуванні інших протиглаукомних препаратів, повідомлялося про зниження чутливості до тимололу малеату для місцевого застосування при тривалому лікуванні. Відомо, що у пацієнтів не спостерігалося значної різниці середнього показника внутрішньоочного тиску після початкової стабілізації тиску.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Лікарський засіб не застосовують у період вагітності.

Невідомо, чи дорзоламід екскретується в грудне молоко. Тимолол секретується із грудним молоком. Тому на період лікування слід припинити годування груддю.

Діти. Чи не застосовують.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.Дослідження впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами не проводили. Однак, враховуючи наведені побічні реакції, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

Взаємодія

У разі супутнього застосування інших місцевих офтальмологічних лікарських засобів дорзитім необхідно застосовувати з інтервалом не менше 10 хв.

Спеціальних досліджень взаємодії Дорзитіма та інших препаратів не проводили. Не спостерігалося взаємодій при одночасному застосуванні лікарського засобу Дорзитім та інших груп препаратів системної дії: інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, сечогінні засоби, нестероїдні протизапальні засоби (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) та гормони (естрогени, інсулін, тироксин).

Однак існує можливість виникнення додаткових ефектів та артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії при одночасному застосуванні тимололу малеату з блокаторами кальцієвих каналів для перорального застосування, препаратами, що знижують вироблення катехоламіну, або блокаторами бета-адренергічних рецепторів, антиа включаючи аміодарон), глікозидами наперстянки, парасимпатоміметиками, наркотичними засобами та інгібіторами МАО.

При одночасному застосуванні інгібіторів CYP 2D6 (наприклад хінідинові селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) та тимололу повідомлялося про потенціювання системної бета-блокади (зниження ЧСС, депресія).

Хоча Дорзитім як монотерапія незначно впливає на розмір зіниці ока, іноді повідомлялося про мідріаз внаслідок одночасного застосування тимололу малеату місцевої дії та епінефрину (адреналіну).

Блокатори бета-адренорецепторів можуть посилювати гіпоглікемічні ефекти протидіабетичних лікарських засобів.

Блокатори бета-адренорецепторів для перорального застосування можуть провокувати розвиток рикошетної АГ при відміні клонідину.

Передозування

При передозуванні тимололу можливий розвиток системних ефектів передозування блокаторів бета-адренорецепторів системного застосування: запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм та зупинка серця. найочікуваніші симптоми передозування дорзоламіду — порушення електролітного балансу, розвиток ацидозу та можливий вплив на цнс.

Є обмежені дані щодо випадкового чи навмисного передозування дорзоламіду гідрохлориду. Повідомлялося про сонливість після перорального прийому. При місцевому застосуванні відзначали нудоту, запаморочення, біль голови, слабкість, незвичайні сни, дисфагію.

Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Моніторинг рівня електролітів у плазмі крові (головним чином калію) та показників рН крові.Тимолол не повністю виводиться при діалізі.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.