Дексаметазон табл. 0,5мг №50

Фармакологічні властивості

Дексаметазон (9-фтор-11р,17,21-тригідрокси-16α-метилпрегна-1,4 -дієн-3,20-діон динатрію 21-фосфат) — синтетичний гкс, що надає виражену протизапальну, протиалергічну та імуносупресивну дію. у вогнище запалення , перешкоджає вивільненню медіаторів запалення з еозинофільних гранулоцитів і опасистих клітин, знижує проникність капілярів та ексудацію, стабілізує лізосомальні та зовнішні клітинні мембрани, пригнічує вивільнення цитокінів (інтерлейкінів-1 і -2, γ-і фоїдної тканини. перешкоджає активації системи комплементу, пригнічує активність гіалуронідази, колагенази та протеаз, нормалізує функцію міжклітинного матриксу хрящової та кісткової тканини. відновлює чутливість адренорецепторів до катехоламінів. прискорює катаболізм білків, знижує утилізацію глюкози периферичними тканинами та підвищує глюконеогенез у печінці. зменшує всмоктування та збільшує виведення кальцію, затримує в організмі іони натрію та воду, пригнічує секрецію актг.

При внутрішньовенному введенні 60-70% препарату зв'язується зі специфічним білком-переносником транскортином. Максимальна концентрація дексаметазону в лікворі досягається через 4 години після внутрішньовенного введення і становить 15-20% від концентрації в плазмі. Легко проникає через гістогематичні бар'єри, включаючи плацентарний та гематоенцефалічний бар'єр. Біотрансформується переважно у печінці до неактивних метаболітів (головним чином, за рахунок кон'югації з глюкуроновою та сірчаною кислотами). Загальний кліренс становить 3,7 мл/хв/кг, період напіввиведення - 3-4,5 год. Близько 80% введеного дексаметазону елімінується нирками у вигляді глюкуроніду протягом 24 годин. При важких захворюваннях печінки, а також у вагітних період напіввиведення Дексаметазону збільшується.

Показання

Шок різного генезу (анафілактичний, посттравматичний, постопераційний, кардіогенний), набряк головного мозку (при пухлинах, черепно-мозковій травмі, нейрохірургічних втручаннях, крововиливі в мозок, енцефаліті , лучевом поражении), острая надпочечниковая недостаточность, первичная недостаточность коры надпочечников (болезнь аддисона), адреногенитальный синдром, заболевания суставов (артрит различной этиологии, плечелопаточный периартрит, эпикондилит, стилоидит, бурсит, тендовагинит, компрессионная нейропатия, остеохондроз, остеоартроз), тяжелые аллергические реакции (набряк квінке, бронхоспазм, анафілаксія, сироваткова хвороба, пірогенні реакції), гострий круп, гострі гемолітичні анемії, тромбоцитопенія, гострий лімфобластний лейкоз, агранулоцитоз.

Застосування

Дорослим вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово 1–5 мл (4–20 мг дексаметазону) 3–4 рази на добу. максимальна добова доза – 20 мл (80 мг дексаметазону). дітям призначають внутрішньом'язово з розрахунку 0,04–0,16 мг/кг (0,01–0,04 мл/кг) кожні 12–24 год. режим дозування встановлюють індивідуально залежно від характеру та вираженості захворювання, а також стану хворого.

Застосування препарату у високих дозах можливе протягом не більше 1 тижнів, потім дозу препарату поступово знижують або переходять на пероральне застосування дексаметазону.

Протипоказання

Ульцерогенна дія, виражений остеопороз, цукровий діабет, аг, важка міопатія, гострі психози, опн, глаукома, період до та після профілактичних щеплень (особливо противірусних), вірусні захворювання, системний мікоз, активні форми туберкульозу, інфекційні ураження суглобів та навколосуглобових м'яких тканин, період вагітності та годування груддю, підвищена чутливість до компонентів препарату.

Побічні ефекти

Стероїдний діабет, порушення секреції статевих гормонів (порушення менструального циклу, гірсутизм, імпотенція), уповільнення росту у дітей, вторинна недостатність кори надниркових залоз, синдром іценка-кушинга; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, геморагічний панкреатит, атонія травного тракту, підвищення апетиту, нудота, блювання; запаморочення, біль голови, лабільність настрою, депресія, психози; затримка натрію та води, аг, підвищення внутрішньочерепного та внутрішньоочного тиску, підвищення ризику тромбоутворення; петехії, стрії, атрофія шкіри, екхімоз; остеопороз, імуносупресія, підвищення ризику виникнення або загострення грибкових, вірусних або бактеріальних інфекцій, пригнічення регенеративних та репаративних процесів, підвищене потовиділення, міопатія, глаукома, катаракта.

Особливі вказівки

З обережністю застосовують при бактеріальній та амебній інфекціях, тромбоемболії, серцевій та нирковій недостатності (за умови одночасного проведення адекватного лікування основного захворювання). у пацієнтів, в анамнезі яких є вказівки на психоз, препарат застосовують лише за життєвими показаннями. при гіпотиреозі та цирозі печінки дія препарату може посилюватися. у період лікування дексаметазоном грудне вигодовування необхідно припинити.

Перед початком терапії дексаметазоном необхідно провести обстеження пацієнта та виключити наявність гастроінтестинальних виразок. Пацієнтам із схильністю до розвитку такої патології необхідно з профілактичною метою призначати антацидні засоби, проводити постійний контроль їхнього стану, включаючи рентгенологічне обстеження.

Взаємодія

Дексаметазон посилює ефект серцевих глікозидів за рахунок зниження внутрішньоклітинного пулу кальцію,послаблює гіпоглікемізуючу дію протидіабетичних засобів та антикоагуляційний ефект похідних кумарину. рифампіцин, фенітоїн, барбітурати послаблюють, а пероральні контрацептиви, що містять естроген, посилюють дію дексаметазону. одночасне застосування препарату із салуретиками призводить до посиленого виведення калію, при одночасному прийомі з тироліберином знижується рівень тг у крові. при одночасному застосуванні з НПВП зростає небезпека виникнення НПВП-асоційованої гастропатії. протималярійні засоби (хлорохін, гідроксихлорохін, мефлохін) у поєднанні з дексаметазоном можуть підвищувати ризик розвитку міопатії, кардіоміопатії. інгібітори апф при одночасному призначенні з дексаметазон можуть змінювати склад периферичної крові.

Передозування

Проявляється посиленням виразності побічних ефектів. препарат скасовують, проводять підтримуючу та симптоматичну терапію. специфічного антидоту немає.

Умови зберігання

У захищеному від світла місці при температурі 15–25 °с.