Бризаль кап. глазн. сусп. 10мг/мл фл. 5мл

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. карбоангідраза (ка) - це фермент, виявлений у багатьох тканинах організму людини , в тому числі в тканинах ока. Каталізує оборотну реакцію гідратації вуглецю і дегідратації вугільної кислоти. рідини. В результаті відбувається зниження внутрішньоочного тиску (ВГД), яке є головним фактором ризику в патогенезі ураження зорового нерва та втрати поля зору внаслідок глаукоми. sub> 50 = 3,2 нМ та K _i = 0,13 нМ щодо КА-II

За результатами традиційних доклінічних досліджень безпеки, токсичності при багаторазовому застосуванні. , генотоксичності та канцерогенної дії, особливого ризику для людини при застосуванні бринзоламіду не виявлено.

Фармакокінетика. Після місцевого застосування бринзоламід абсорбується у системний кровотік. За рахунок своєї високої спорідненості до КА-ІІ бринзоламід активно проникає в еритроцити та демонструє тривалий T_½ із крові (в середньому приблизно 24 тижні). У клінічній практиці відзначено утворення метаболіту – дезетилбрінзоламіду, який також зв'язується з КА та накопичується в еритроцитах. Цей метаболіт пов'язується головним чином із КА-І у присутності бринзоламіду. У плазмі крові концентрації як бринзоламіду, так і N-дезетилбрінзоламіду низькі, як правило, нижчі від межі кількісного визначення (7,5 нг/мл).

Зв'язування з протеїнами плазми неповне (приблизно 60%). Бринзоламід виводиться переважно нирками (приблизно 60%). Майже 20% дози виявлено у сечі у вигляді метаболіту. Бринзоламід та N-дезетилбрінзоламід є домінуючими компонентами, які виводяться із сечею разом зі слідовими кількостями (1%) метаболітів N-дезметоксипропілу та О-дезметилу.

Під час фармакокінетичних досліджень здорові добровольці отримували бринзоламід перорально по 1 мг у капсулах 2 рази на добу протягом 32 тижнів. Для оцінки рівня системного пригнічення КА вимірювали активність КА в еритроцитах.

Насичення бринзоламідом КА-ІІ еритроцитів було досягнуто протягом 4 тижнів (концентрація становила приблизно 20 мкМ). N-дезетилбрінзоламід накопичувався в еритроцитах до досягнення стабільної концентрації, що знаходиться в межах 6-30 мкМ, протягом 20-28 тижнів. Пригнічення загальної активності КА-ІІ еритроцитів у стабільних умовах становило приблизно 70–75%.

Пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) перорально вводили по 1 мг бринзоламіду 2 рази на добу протягом 54 тижнів. Концентрація бринзоламіду в еритроцитах через 4 тижні перебувала в межах 20-40 мкМ. У стабільних умовах концентрація бринзоламіду та його метаболіту в еритроцитах знаходилась у межах 22–46,1 та 17,1–88,6 мкМ відповідно.

При зниженні кліренсу креатиніну концентрації N-дезетилбрінзоламіду в еритроцитах підвищувалися, а загальна активність КА в еритроцитах знижувалася, але концентрації бринзоламіду в еритроцитах та активність КА-II залишалися незмінними. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня пригнічення загальної активності КА було більшим, хоча воно становило менше 90% у стабільних умовах.

У дослідженнях при місцевому застосуванні в оці концентрації бринзоламіду в еритроцитах за стабільних умов були такими ж, як концентрації, встановлені при пероральному прийомі, а концентрації N-дезетилбрінзоламіду були нижчими. Активність КА становила приблизно 40-70% її вихідного рівня.

Показання

Бризаль призначений для зниження підвищеного ВГД при:

• очній гіпертензії;
• відкритокутова глаукома;
• як монотерапія у дорослих пацієнтів, нечутливих до блокаторів β-адренорецепторів, у дорослих пацієнтів, яким блокатори β-адренорецепторів протипоказані, або як додаткова терапія при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів або аналогів простагландинів.

Застосування

При застосуванні бризалю в якості монотерапії або додаткової терапії доза становить 1 краплю в кон'юнктивальний мішок ураженого ока (око) 2 рази на добу. у деяких пацієнтів можливе досягнення найкращих результатів при закопуванні 1 краплі 3 рази на добу.

У разі заміни іншого офтальмологічного протиглаукомного засобу на Бризаль слід припинити застосування іншого засобу та почати застосовувати Бризаль з наступного дня.

При місцевому застосуванні більше одного офтальмологічного засобу інтервал між їх застосуванням має становити не менше 5 хв.

Якщо дозу було пропущено, лікування необхідно продовжити, застосовуючи наступну дозу згідно зі схемою лікування. Доза не повинна перевищувати 1 краплі в уражене око (очі) 3 рази на добу.

Спосіб застосування. Для офтальмологічного застосування.

Рекомендується притиснути в ділянці нососльозного отвору або обережно закрити повіки після закапування. Це знижує системну абсорбцію лікарських засобів, введених у око, що зменшує ймовірність системних побічних ефектів.

Слід добре збовтати флакон перед застосуванням препарату.Для попередження забруднення краю крапельниці та вмісту флакона необхідно дотримуватися обережності та не торкатися повік, прилеглих та інших поверхонь краєм флакона-крапельниці. Слід тримати флакон щільно закритим під час зберігання.

Застосування у людей похилого віку. Немає потреби у корекції дози пацієнтам похилого віку.

Застосування при порушеннях функції печінки та нирок. Застосування бринзоламіду для лікування пацієнтів з печінковою недостатністю не вивчалось, тому препарат не рекомендується для лікування таких пацієнтів.

Не проводилися дослідження застосування бринзоламіду у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 30 мл/хв) або пацієнтів з гіперхлоремічним ацидозом. Оскільки бринзоламід та його основний метаболіт виводяться переважно нирками, Бризаль протипоказаний для лікування таких пацієнтів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату; відома підвищена чутливість до сульфаніламідів (див. особливі вказівки); ниркова недостатність тяжкого ступеня;

Побічні ефекти

Порушення серцевої системи: кардіореспіраторний дистрес, стенокардія, брадикардія, аритмія, тахікардія, аг, зниження пекло.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: зменшення кількості еритроцитів, підвищення рівня хлоридів у крові.

Порушення нервової системи: дисгевзія (гіркий або незвичайний смак), головний біль, сонливість, порушення координації руху, амнезія, погіршення пам'яті, запаморочення, парестезія, тремор, гіпестезія, агевзія.

Офтальмологічні порушення: блефарит, затуманювання зору, подразнення очей, біль в оці, сухість очей, виділення з очей, свербіж в очах, відчуття стороннього тіла в оці, гіперемія очей, ерозія рогівки, кератит, точковий кератит, кератопатія, преципітати в оці, фарбування рогівки, дефект епітелію рогівки, підвищення ВГД, збільшення екскавації диска зорового нерва, набряк рогівки, кон'юнктивіт, набряк ока, мейбоміт, диплопія, підвищена чутливість до яскравого світла, світлобоязнь, , птеригіум, пігментація склери, астенопія, дискомфорт в очах, аномальна чутливість очей, сухий кератокон'юнктивіт, гіпестезія ока, субкон'юнктивальна кіста, гіперемія кон'юнктиви, свербіж повік, утворення лусочок по краях повік, порушення сльозотечі зору, алергічні прояви з боку очей, мадароз, порушення з боку повік, еритема повік.

Порушення з боку органу слуху: шум у вухах, вертиго.

Порушення з боку системи дихання, торакальні та медіастинальні порушення: задишка, гіперактивність бронхів, кашель, носова кровотеча, біль у глотці та гортані, подразнення горла, закладеність носа, застій у верхніх дихальних шляхах, надлишкова секреція носоглоткової слизу , нежить, чхання, сухість у носі, бронхіальна астма.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, езофагіт, діарея, нудота, блювання, диспепсія, біль у верхній частині живота, абдомінальний дискомфорт, дискомфорт у шлунку, метеоризм, посилення перистальтики кишечника, розлади шлунково-кишкового тракту, гіпестезія парестезія ротової порожнини.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: біль у ділянці нирок, півлакіурія.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: кропив'янка, висипання, макулопапульозний висипання, генералізований свербіж, алопеція, ущільнення шкіри, дерматит, еритема.

Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: біль у спині, спазми м'язів, міалгія, артралгія, біль у кінцівках.

Інфекційні та паразитарні захворювання: назофарингіт, фарингіт, синусит, риніт.

Травми, отруєння та ускладнення процедур: відчуття стороннього тіла в оці.

Порушення загального характеру: біль, дискомфорт у грудях, астенія, відчуття втоми, дискомфорт, відчуття тривоги, дратівливість, біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, залишки лікарського препарату.

Порушення репродуктивної функції та функції молочних залоз: порушення ерекції.

Психічні розлади: апатія, депресія, пригнічення настрою, зменшення лібідо, нічні кошмари, безсоння, нервозність.

Порушення з боку імунної системи: гіперчутливість.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: відхилення від норми показників печінкових проб.

Під час короткочасних клінічних досліджень бринзоламіду приблизно у 12,5% дітей відзначалися побічні ефекти, пов'язані із застосуванням цього лікарського засобу, більшість з яких були несерйозними місцевими офтальмологічними проявами, такими як гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей, виділення з очей, підвищена сльозотеча.

Дизгевзія (гіркий або незвичайний присмак у роті після інстиляції) була системною побічною реакцією, пов'язаною із застосуванням очних крапель бринзоламіду, про яку часто повідомлялося у клінічних дослідженнях. Вона, мабуть, була викликана проникненням очних крапель у носоглотку через носослезный канал. Носослезная оклюзія або щільне закриття повік після інстиляції можуть зменшити ймовірність цього ефекту.

Бринзоламід є інгібітором КА сульфонамідної групи, який абсорбується системно.

Шлунково-кишкові, нервові, гематологічні, ниркові та метаболічні побічні ефекти,зазвичай виникають при застосуванні системних інгібіторів КА. Такі ж типи побічних ефектів, властиві пероральним інгібіторам КА, можуть виникнути і при їхньому місцевому застосуванні.

Непередбачених побічних ефектів при проведенні комбінованої терапії із застосуванням очних крапель бринзоламіду одночасно з травопростом не відзначалося. Побічні ефекти, які реєструються при комбінованому лікуванні, відзначалися і при окремому застосуванні кожного препарату.

Особливі вказівки

Системна дія. брізаль є інгібітором сульфонамідної групи і, хоча його застосовували місцево, він абсорбується системно. такі ж типи побічних реакцій, характерні для сульфаніламідів можуть виникнути при місцевому застосуванні. якщо з'являються ознаки серйозних побічних реакцій або підвищеної чутливості, слід припинити застосування препарату.

Повідомлялося про порушення кислотно-лужного балансу при пероральному застосуванні інгібіторів КА. Застосування бринзоламіду у недоношених новонароджених (менше 36 тижнів вагітності) або новонароджених віком до 1 тижня не вивчали. У пацієнтів із значним ступенем недорозвинення ниркових канальців або їх аномаліями можна застосовувати бринзоламід тільки після належної оцінки співвідношення ризику та користі, оскільки існує можливий ризик виникнення метаболічного ацидозу.

Пероральні інгібітори КА можуть погіршити здатність виконувати завдання, які потребують розумової зосередженості та/або фізичної координації у пацієнтів похилого віку. Бризаль абсорбується системно, тому такі ефекти можуть виникнути при місцевому застосуванні.

Одночасне застосування. У пацієнтів, які приймають інгібітори КА перорально та Бризаль, існує ймовірність посилення відомих системних побічних реакцій інгібіторів КА. Одночасне застосування Бризаль та інгібіторів КА для перорального застосування не досліджувалося, тому не рекомендується (див. ВЗАЄМОДІЯ).

Бринзоламід головним чином оцінювався при одночасному застосуванні з тимололом при комбінованому лікуванні глаукоми. Крім того, вивчено ефект зниження ВГД при застосуванні бринзоламіду з аналогом простагландину травопростом при комбінованій терапії. Довгострокові дослідження застосування бринзоламіду з травопростом як комбінована терапія відсутні.

Існує обмежений досвід застосування бринзоламіду для лікування пацієнтів із псевдоексфоліативною глаукомою та пігментною глаукомою. Рекомендується з обережністю лікувати таких пацієнтів та ретельно контролювати ВГД. Дослідження застосування бринзоламіду у пацієнтів із закритокутовою глаукомою не проводили, тому застосування препарату таким пацієнтам не рекомендовано.

Не проводилося дослідження можливого впливу бринзоламіду на функцію ендотелію рогівки у пацієнтів із пошкодженою рогівкою (зокрема,у пацієнтів із низькою кількістю ендотеліальних клітин). Безпосереднє вивчення дії препарату у пацієнтів, які носять контактні лінзи, не проводили, тому при застосуванні бринзоламіду рекомендується ретельне спостереження за такими пацієнтами, оскільки інгібітори КА можуть впливати на гідратацію рогівки, і застосування контактних лінз може підвищити ризик пошкодження рогівки. При інших ушкодженнях рогівки, наприклад, у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, також рекомендується ретельне спостереження.

Бензалконію хлорид, який зазвичай використовується як консервант в офтальмологічних препаратах, може викликати точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію. Оскільки Бризаль містить бензалконію хлорид, необхідний ретельний контроль при частому або тривалому лікуванні препаратом хворих на сухість очей або хворих на пошкодження рогівки.

Застосування бринзоламіду у пацієнтів, які мають контактні лінзи, не вивчалося. Бризаль містить бензалконію хлорид, який може спричинити подразнення ока і, як відомо, знебарвлювати м'які контактні лінзи. Слід уникати контакту з м'якими контактними лінзами. Слід попередити пацієнтів про те, що необхідно знімати контактні лінзи перед застосуванням очних крапель Бризаль та почекати 15 хв після закапування, перш ніж знову надіти контактні лінзи.

Після припинення лікування препаратом Бризаль очікується, що зниження ВГД триватиме протягом 5-7 днів і потенційно може виникати ефект відміни.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Вагітність. Дані про застосування бринзоламіду у вагітних відсутні або їх кількість обмежена. Дослідження на тваринах продемонстрували наявність токсичного впливу на репродуктивну функцію. Бризаль не слід призначати під час вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не застосовують контрацептивні засоби.

Годування груддю. У період годування груддю не слід застосовувати Бризаль, тому що препарат може проникати у грудне молоко.

Діти. Ефективність та безпека лікування препаратом Бризаль пацієнтів віком до 18 років не встановлені, застосування препарату для лікування таких пацієнтів не рекомендується. Досвід застосування у дітей обмежений.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Тимчасове затуманювання зору або інші розлади зору або побічні реакції з боку нервової системи (сонливість, запаморочення, порушення координації рухів) можуть негативно вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами (див. ПОБОЧНІ ЕФЕКТИ). Якщо затуманювання зору виникає під час закапування, пацієнт повинен почекати, доки зір не відновиться.

Взаємодія

Спеціальних досліджень взаємодії бринзоламіду з іншими лікарськими засобами не проводили. в ході клінічних досліджень бринзоламід застосовували в комбінації з аналогами простагландинів та тимололом у вигляді очних крапель, доказів несприятливої ​​взаємодії не виявлено. при комбінованій терапії глаукоми взаємодія між бринзоламідом та міотиками або агоністами адренергічних рецепторів не оцінювалася.

Бринзоламід є інгібітором КА, і хоча препарат застосовували місцево, він абсорбується системно. Повідомлялося про порушення кислотно-лужного балансу при пероральному застосуванні інгібіторів КА. Слід враховувати такий прояв взаємодії у пацієнтів, які застосовують Бризаль.

Ізоферментами цитохрому Р450, що відповідають за метаболізм бринзоламіду, є CYP 3A4 (головний), CYP 2A6, CYP 2C8 та CYP 2C9. Очікується, що інгібітори CYP 3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та тролеандоміцин, пригнічуватимуть метаболізм бринзоламіду ферментом CYP 3A4. Слід бути обережними при одночасному застосуванні інгібіторів CYP 3A4. Оскільки бринзоламід переважно виводиться нирками, його накопичення малоймовірне. Бринзоламід не є інгібітором ізоферментів цитохрому Р450.

Передозування

Про випадки передозування не повідомлялося.

Лікування при передозуванні має бути симптоматичним та підтримуючим. Можуть виникнути електролітний дисбаланс, ацидоз, а також можливий вплив на нервову систему. Необхідно контролювати рівні електролітів у сироватці крові (особливо калію) та рН крові.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.