Аерофілін табл. 400мг №20

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. доксофілін діє виключно на гладкі м'язи легеневих судин і бронхів, викликаючи бронходилатацію. це пов'язано зі здатністю , що супроводжується підвищенням внутрішньоклітинного вмісту цАМФ. впливає на транспорт іонів кальцію. тому допускається застосування препарату 3 рази на добу, що забезпечує постійну та ефективну концентрацію препарату в плазмі крові. Абсолютна біодоступність при пероральному застосуванні становить приблизно 62,6%; при значенні рН 7,4 кількість препарату, що зв'язується з білками плазми, становить близько 48%.

При пероральному застосуванні 4% доксофіліну виводиться із сечею у незміненому вигляді.

Показання

Ба, захворювання легень з бронхіальним спастичним компонентом (хобл).

Застосування

Дозу препарату встановлює лікар індивідуально залежно від віку, маси тіла та особливостей метаболізму пацієнта. середня добова доза для дорослих та дітей віком від 12 років становить 800–1200 мг (1 таблетка 2–3 рази на добу). дітям віком 6–12 років призначають по ½ таблетки 2–3 рази на добу (12–18 мг/кг маси тіла на добу).

Протипоказання

Підвищена чутливість до доксофіліну або інших компонентів препарату, а також інших похідних ксантину, гострий інфаркт міокарда, артеріальна гіпотензія.

Побічні ефекти

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, шлунково-стравохідний рефлюкс, рідко можливі діарея, диспепсія.

З боку нервової системи: дратівливість, головний біль, безсоння, запаморочення, тремор.

З боку серцево-судинної системи: екстрасистолія, відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи: тахіпное.

З боку системи крові: у поодиноких випадках – гіперглікемія, альбумінурія.

Алергічні реакції: рідко можливі анафілактичний шок (ангіоневротичний набряк).

Особливі вказівки

З обережністю слід застосовувати препарат для лікування пацієнтів з кардіопатією, АГ, осіб похилого віку та пацієнтів з тяжкою формою гіпоксії, гіпертиреоїдизму, хронічною правошлуночковою недостатністю, застійною серцевою недостатністю, захворюваннями печінки та нирок, пептичною виразкою, а також при підвищеній температурі тіла, серцевих аритміях, алкоголізмі. особливої ​​обережності слід дотримуватись при лікуванні пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, оскільки у них знижується виведення препарату з крові, яке триває протягом тривалого періоду, навіть після закінчення лікування.

За наявності факторів, що впливають на виведення похідних ксантину, рекомендують проводити моніторинг концентрації лікарського засобу в крові для контролю терапії.

Препарат містить лактозу, тому у пацієнтів з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати.

Період вагітності та годування груддю. Зважаючи на обмежений досвід застосування препарату в період вагітності, доксофілін можна призначати тільки з урахуванням співвідношення користь для матері/ризик для плода. Доксофілін протипоказаний у період годування груддю.

Діти. Препарат застосовують у дітей віком від 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Взаємодія

Слід обмежити вживання харчових продуктів та напоїв, що містять кофеїн. не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, які містять ксантини. необхідно дотримуватись обережності при поєднаному застосуванні аерофіліну та симпатоміметиків. одночасне застосування таких лікарських засобів, як еритроміцин, тролеандоміцин, лінкоміцин, кліндаміцин, алопуринол, циметидин, вакцина проти грипу, пропранолол, а також при взаємодії ксантинів з дисульфірамом, флувоксаміном, інтерфероном альфа, пероральним вишивати рівень препарату у плазмі крові. у таких випадках слід зменшити дозу препарату.

При застосуванні фенітоїну, інших протисудомних засобів та тютюнокуріння, а також при взаємодії ксантинів з рифампіцином, ритонавіром, сульфінпіразоном може прискорюватися елімінація похідних ксантину, при цьому T_½ зменшується. У цих випадках слід збільшити дозу препарату.

У ксантинів відзначений токсичний синергізм з ефедрином, галотаном або кетаміном, також він може протидіяти дії аденозину та інших блокаторів нейром'язової передачі.

Елімінація літію може підвищитися з подальшим зменшенням ефекту.

Ксантини можуть посилити гіпокаліємію, спричинену гіпоксією або пов'язану із застосуванням стимуляторів β₂-адренорецепторів (агоністи β₂-адренорецепторів), кортикостероїдів та діуретичних препаратів.

Враховуючи фармакологічні причини, слід уникати одночасного застосування ксантинів та блокаторів β-адренорецепторів, оскільки останні призводять до виникнення бронхоспазму.

Передозування

Симптоми: серцеві аритмії, судоми (тонічні, клонічні), ажитація, посилення діурезу, посилення проявів побічних ефектів.

Лікування: оскільки специфічного антидоту немає, у разі передозування проводять симптоматичну терапію серцевої недостатності, протисудомну терапію. Після зникнення ознак інтоксикації застосування препарату може бути відновлено.

Умови зберігання

При температурі не вище 25 °С.